Чим пахне Краків? [UA]

On 15 listopada 2013 by DO

Чого не вистачає в маленькому місті? Цього зовсім не помічаєш, поки не приїдеш до великого Кракова – ароматів, запахів, пахощів… Перше, що я відчув, коли «переступив поріг» міста – це аромат кави. В подальшому він і буде основним запахом, за яким можна ідентифікувати це місто. Взагалі, всі чудові міста пахнуть кавою, Ви не помічали? Львів, Краків, Відень, Прага, Париж… І, здається, навіть Ню-Йорк, хоча я ніколи там не був. Бачите – кавою. Тільки рідний Тернопіль пахне борщем і… теж кавою, якщо знати де шукати цей аромат у цьому місті: )

fot. Kamil Popiela

fot. Kamil Popiela

Але, ця парадигма зводить все до одноманітності. А Краків, насправді, набагато глибший. І, це особливо видно людині, яка щойно приїхала сюди.

Мій ніс прозрів, наскільки може прозріти ніс в якого не було і ніколи не буде очей.

Вулиці, магазини, люди, книги, прецлі, пральний порошок, кава, коні, м’ята, рідина для посуду «Людвік», запахи з кухні гуртожитку… От, запахи з кухні гуртожитку – це єдине про що не хочеться говорити. А, все інше просто вимагає деталізації і закликає до натхненного монологу.

Якщо говорити про запахи, то чи могли б пахнути слова? Коли я вийшов з автобуса, на головному вокзалі, одразу побачив у Кракові ятку з прецлями. На ній так і було написано, жовтими літерами, «краківські прецлі». Ці слова мені відразу запахли свіжоспеченим хлібом і маком, яким посипані ці апетитні булочки. Я купив собі одну і «пішов на трамвай».

Трамваї. Трамваї вселяють відчуття затишку і спокою, мирно собі їдуть-дзеленькотять. А пахнуть парфумами і квитками на проїзд. Це, тільки я в Кракові о 6-й ранку заспаний і спокійний. А, всі інші вже жваві і напарфумлені у своїй спішці залишають аромати своїх парфумів у трамваї.

Мені подобаються краківські трамваї, не тільки тому, що в них пахне парфумом, а й тому, що вони везуть тебе до інших запахів.

«Зіскакуєш» на зупинці «Театр Багателя» і частинка Турції закутує тебе у аромати кебабу. Але, ти сюди приїхав за іншим. Вулиця Шевська відкриває перед тобою двері старого міста, яке сповнене запахами таємниць і не тільки. Площа Ринок пахне квітами, а біля Маріацького костелу вишикувані кінні екіпажі. Тут справжні чоловічі аромати, які навіюють думки про філософію. Знали б коні, як часто у філософії їх ставлять у приклад, щоб довести чи спростувати якусь думку!

А Краківський дощ…Завдяки парасолі я відчув його не тільки запах, а й нас смак. Люди з моїх країв живуть стереотипами, що в європейському союзі, щоб не купив – все хорошої якості. Як виявилось, я можу собою пишатись, бо перевірив цю теорію на собі. Тепер маю дві парасолі. Одну дешеву і поломану. Іншу дорогу і ще не відкривав, бо боюсь поламати, тому користуюсь тепер капюшоном.  Так от, дощ пахне передчуттям сонця, а у Кракові майже всі ходять з поломаними парасолями : )

У цьому місті в багатьох людей пахне одяг. І якщо дві одинакових куртки чи пальта тут знайти важко, то одяг пахне здебільшого одним і тим же порошком. І посуд. Саме м’ятна рідина до «начиння» є фаворитною. Я теж собі таку придбав. : )

Ну і звичайно як же ж не згадати про каву. Тут вона особлива. Маленькі білосніжні філіжанки, великі 400грамові горнята і півлітрові паперові стакани. Спокій, жвава бесіда і ділова спішка, ось так я б паралелізував ці три кавові виміри, які характеризують різні покоління людей. З різними інтересами і почуттями, емоціями і думками.

Краків має багато-багато запахів. Чи можна до них звикнути іноземцю? Звичайно можна, але, чесно кажучи, не хочеться. Хочеться кожного разу сприймати їх по-новому. Бо місто – це як жінка. В ній є інтуїція і загадка. І цією інтуїцією вона знову і знову завдає тобі загадку – а чим ще пахне Краків?

//Святослав Черній

Dodaj komentarz